Мобільна виставка

Друга світова війна – час небаченого в історії людства кровопролиття. У ті роки на теренах України і Волині зокрема відбулися геноциди євреїв та ромів, що здійснені третім Рейхом. Жертвами різкого загострення міжнаціональних взаємин 1943–1944 рр. стали українці, поляки, чехи. Кількість постраждалих і загиблих обраховувалася сотнями тисяч; людей систематично вбивали тільки за те, що їх народили матері тих чи інших національностей. Трагедій такого масштабу Волинь не знала ніколи.
Зловісним маркером воєнного лихоліття стала криза гуманності, а людяність опинилася над безоднею зла. В умовах паралізуючого страху, на допомогу жертвам геноцидів й етнічного насильства приходили ті сміливці, хто цінував людське життя понад усе.
Меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем присвоює звання «Праведника народів світу» тим, хто безкорисно рятував євреїв від загибелі в час їх геноциду. Станом на 2020 р. у цьому величному списку 2634 чол., які вберігали євреїв на теренах України.
Кількість українців, які простягнули руку допомоги полякам у 1943–1944 рр., - 1300 чол. Республіка Польща відзначає рятівників польських громадян медаллю «Virtus et Fraternitas» («Чеснота і братерство»). Борців за правду й людську гідність вшановують встановленням пам'ятних знаків у Варшавському саду Праведників.
Серед лицарів серця – поляки, котрі наважилися рятувати українців і євреїв, чехи, які вберігали українців, поляків, євреїв.
Ця виставка присвячена велетням духу й людяності, які в умовах тотального насильства, кровопролиття й нечуваної кризи гуманізму рятували ближнього на теренах Західної Волині (сучасні Рівненська та Волинська області).

Костянтин та Параска Грохольські – рятівники Соні Вінер і Марії Бергер. Спочатку останній дієво допоміг Гордій Багній. Згодом вона, спільно із Сонею, знайшла притулок у сім'ї Грохольських, які мешкали на хуторі поблизу с. Волоша Сарненського району Рівненської області. Костянтин та Параска тривалий час переховували дівчат-підлітків. Згодом вони знайшли прихисток у радянських партизан.
У листопаді 2009 р. Яд Вашем нагородив Костянтина та Параску Грохольських почесним званням «Праведник народів світу».

Містечко Трохимброд (Софіївка) знаходилося в Цуманському районі Волинської області. Більшість його населення складали юдеї: в містечку проживало лише кілька польських родин, а більшість євреїв займалося сільським господарством. 9 серпня 1942 р. нацисти створили в Трохимброді гетто. Окрім тамтешніх мешканців, у ньому ув'язнено євреїв з інших сусідніх містечок і сіл. У серпні–вересні того ж року бранців цього гетто розстріляно. Вціліло лише 34 людей, яких протягом літа 1942 – січня 1944 рр. рятував поляк Алойзі Людвіковський. У 1981 р. йому присвоєно почесне звання «Праведника народів світу».

Ян Єлінек – пастор чеської колонії у Купичеві, що знаходилася неподалік волинського містечка Ковель. У час Голокосту переховував у будинку парафії кількох євреїв. Після утворення ковельського гетто, декілька разів відгукувався не прохання знайомих євреїв і, приховуючи свої справжні наміри здачею окупаційній владі контрибуції, привозив їм харчі. Протягом 1943-го року дієво допомагав рятуватися від смерті не тільки чехам, а й полякам та українцям. 5 червня 2017 р. у пам'ять про Яна Єлінека встановлено пам'ятний знак та посаджено дерево у Варшавському саду праведників.

Польську родину Гермашевських українці рятували двічі. На початку весни 1943 р. близький друг цієї сім'ї Тарас Новачок попередив приятелів про небезпеку. Рятуючись від розправи, вони переїхали з рідних Полиць у с. Липники, що в той час входили до гебіту «Костопіль». Після нападу на це село, поранена в скроню Каміла Гермашевська, яка в шоковому стані загубила півторарічного сина Мирослава, знайшла притулок в українців сусіднього с. Білка. Хто саме врятував Камілу Гермашевську невідомо досі. Її син Мирослав, якого знайшли й врятували рідні, з часом став першим космонавтом Польщі.