ДОГЛЯДАЛЬНИЦЯ БЕЗІМЕННИХ МОГИЛ

Олександра Васейко – милосердниця, яка більш як півстоліття доглядала могили польської сім'ї, яка загинула в роки міжетнічного протистояння на Волині.

Олександра народилася в с. Сокіл Любомльського району Волинської області. Її батько Каленик Лукашук товаришував з польською родиною, яка мешкала на хуторі, що знаходився неподалік їх обійстя. У час Волинської трагедії К. Лукашук возив їм їжу в ліс, де вони переховувалися. З часом хтось вистежив цю польську сім'ю і вбив.

Добросердечний сусід поховав їхні тіла, вирізав хрестики на соснах над їхніми могилами. К. Лукащук заповів доньці, якій у той час було 6 чи 7 років, запам'ятати це місце і згодом показати тим, хто шукатиме сліди загиблих: «…татусь так про це просив, немовби це було для нього дуже важливим. Тому я дуже старалася його не підвести і точно запам'ятати це місце».
Олександра Васейко зі світлинами своїх батьків.

Шабловський Вітольд. Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині [Текст]; пер. з пол. Андрія Бондаря. Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. С. 176
Олександра Васейко все життя доглядала польські могили. Вона, констатував представник Бюро пошуків та ідентифікації Інституту національної пам'яті Польщі Леон Попек, «…показала нам дві могили в лісі. В одній були похоронені три особи: дівчинка, чоловік і жінка. Я не знаю точно, хто це міг бути. У другій могилі були дві особи: подружжя Ян і Маріанна Погожелець із Волі Островецької. І це були саме ті поляки, яких переховували батьки пані Олександри. Пізніше їх хтось убив. Батько пані Шури їх поховав. Вона дбала про ці могили. Ми ніколи не знайшли би їх без неї, бо вони розташовані далеко в лісі, й лише пані Шура знала, як туди дійти».

Завдяки свідченням О. Васейко, археологам вдалося знайти місця масових поховань поляків у Волі Островецькій та Острівках.
19 червня 2019 р. президент Республіки Польща А. Дуда вручив їй медаль Virtus et Fraternitas («Чеснота і братерство») – польський відповідників медалі «Праведник народів світу». Вона (поруч із українським подружжям Анатолієм та Зінаїдою Гергель, яке врятувало польську сім'ю), стала однією з 14-ти громадян різних держав, яких першими нагороджено цією відзнакою. Вона є проявом вдячності Польської держави тим, хто в роки Другої світової війни й тоталітарних режимів допомагав рятуватися польським громадянам.
Використані джерела

1. Денисюк Н. Медаль «VIRTUS ET FRATERNITAS» для Олександри Васейко із Сокола. URL: http://monitor-press.com/ua/extensions/statti-ua/7627-23708.html
2. Шабловський Вітольд. Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині [Текст]; пер. з пол. Андрія Бондаря. Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. С. 172–183; 285–297.
3. Кравчук Н. Жінці з Волині президент Польщі вручив медаль: URL: https://www.volyn.com.ua/news/133990-zhintsi-z-volyni-prezydent-polshchi-vruchyv-medal
4. Президент Польщі вручив волинянці медаль за порятунок поляків. URL: https://www.volynnews.com/ua/news/all/volynianka-u-polshchi-otrymala-medal-za-poriatunok-poliakiv/