проєкт
«СТЕЖКАМИ ПАМ'ЯТІ» – дворічний проєкт Центру політики пам'яті «МНЕМОНІКА». В рамках проекту ми прагнемо актуалізувати пам'ять Другої світової війни на Волині крізь досвід (не)помічених публічною історією учасників подій: військовополонених, євреїв, ромів, волинських чехів, польських громад, острабайтер/ок, психічнохворих пацієнт/ок, жінок. А також представити громадськості невідомі / маловідомі приклади порятунку жертв нацизму та міжнаціонального конфлікту на Волині в роки Другої світової війни.
Рівненська й Волинська області, що формують історичний регіон Волинь, посідають особливе місце в історії України періоду Другої світової війни. На цій території нацистами було створено більше 150 ґетто, а кількість жертв Голокосту й Геноциду ромів обраховуються сотнями тисяч життів. Саме в цьому регіоні в 1943-1944 рр. тривало українсько-польске збройне протистояння, жертвами якого стали десятки тисяч людей. До того ж, на Волині зародилася й активно діяла Українська Повстанська Армія...
Внаслідок діяльності місцевих політичних еліт УПА Волинь посіла помітне місце в символічному просторі міст та інших населених пунктів регіону. Водночас, замовчуються неприємні сторінки історії – участь українців у допоміжній поліції та їхня роль у Голокості, роль УПА в міжнаціональному конфлікті в Західній Україні («Волинська трагедія»). При цьому доля представників та представниць інших національностей та соціальних груп, котрі мешкали на Волині, часто-густо залишається поза увагою та поза меморіальними практиками. Пам'ять про них знаходиться на маргінесі суспільної уваги.
Така реальність потребує вироблення нових інструментів – тих, що сприятимуть поширенню знань про інші грані війни в українському суспільстві. Таких, що сприятимуть формуванню нових пам'яттєвих практик.
Відтак, важливою складовою проєкту є популяризація публічно-історичних інструментів у роботі з пам'яттю про Другу світову війну на Волині. Серед них – проведення лекцій, запис підкастів, створення історичного мальопису, проведення літньої школи, створення інтерактивної мапи з місцями пам'яті Другої світової війни на Волині.
Із цим проєктом ми маємо намір популяризувати критичний підхід до осмислення подій війни шляхом впровадження інклюзивної моделі колективної пам'яті серед місцевих мешканців, спільноти освітян, громадських активістів та лідерів суспільної думки, котрі проживають на території регіону. Інклюзивна модель колективної пам'яті – модель, що стоїть в основі діяльності Центру політики пам'яті «МНЕМОНІКА» – полягає у вплетенні голосів різних соціальних груп, етносів та національностей в історичну канву. Вона є альтернативою до націоцентричної моделі пам'яті.
Внаслідок діяльності місцевих політичних еліт УПА Волинь посіла помітне місце в символічному просторі міст та інших населених пунктів регіону. Водночас, замовчуються неприємні сторінки історії – участь українців у допоміжній поліції та їхня роль у Голокості, роль УПА в міжнаціональному конфлікті в Західній Україні («Волинська трагедія»). При цьому доля представників та представниць інших національностей та соціальних груп, котрі мешкали на Волині, часто-густо залишається поза увагою та поза меморіальними практиками. Пам'ять про них знаходиться на маргінесі суспільної уваги.
Така реальність потребує вироблення нових інструментів – тих, що сприятимуть поширенню знань про інші грані війни в українському суспільстві. Таких, що сприятимуть формуванню нових пам'яттєвих практик.
Відтак, важливою складовою проєкту є популяризація публічно-історичних інструментів у роботі з пам'яттю про Другу світову війну на Волині. Серед них – проведення лекцій, запис підкастів, створення історичного мальопису, проведення літньої школи, створення інтерактивної мапи з місцями пам'яті Другої світової війни на Волині.
Із цим проєктом ми маємо намір популяризувати критичний підхід до осмислення подій війни шляхом впровадження інклюзивної моделі колективної пам'яті серед місцевих мешканців, спільноти освітян, громадських активістів та лідерів суспільної думки, котрі проживають на території регіону. Інклюзивна модель колективної пам'яті – модель, що стоїть в основі діяльності Центру політики пам'яті «МНЕМОНІКА» – полягає у вплетенні голосів різних соціальних груп, етносів та національностей в історичну канву. Вона є альтернативою до націоцентричної моделі пам'яті.
“
Ми навчимо людей культури тій пам'яті, яка властива Західній Європі, Америці. Запропонуємо нашим учасницям та учасникам реалізувати у себе вдома мікропроєкти. Ми надамо їм менторів, консультантів, помічників, профінансуємо реалізацію їхніх ідей. У кінцевому результаті, поїдемо по цих місцях, створимо віртуальну мапу, яка буде у нас на сайті. Можна буде спостерігати, як цей процес просувається. Це основна ідея проєкту «Стежками пам'яті».
Окремо ми розробили методичні рекомендації, як використовувати продукти проєкту, а саме комікс та подкасти, на уроках історії.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
МИ / ОРГАНІЗАЦІЇ-УЧАСНИЦІ ПРОЕКТУ
Центр політики пам'яті «Мнемоніка» – це громадська організація та спільнота дослідниць і дослідників, що займаються теорією та практикою меморіальної культури та політики, а також проводить публічно-історичні освітні активності.
Інша Освіта – це громадська організація та фахова спільнота, яка розробляє навчальні програми, працює з культурою і мистецтвом як формами колективного навчання, створює ментальні й фізичні навчальні простори.
Фонд «Пам'ять, відповідальність, майбутнє» (EVZ Foundation) – німецький фонд, який опікується правами людини та взаєморозумінням поміж народами в пам'ять про жертв нацизму.
«local.history» – програма фінансування фонду EVZ з підтримки активних місцевих та регіональних ініціатив в Центральній та Східній Європі по проектам присвяченим осмисленню та збереженню пам'яті про часи націонал-соціалізму та Другої світової війни.
Інститут Centropa – це неприбутковий єврейський історичний інститут, що займається реставрацією та збереженням єврейських родинних історій та фотографій ХХ ст. з Центрально-Східної Європи та Балкан і знайомить сучасність із єврейським спадком крізь фільми, книги та виставки.
МИ / Координатор/ки проєкту
Тетяна Водотика – історикиня, шеф-редакторка електронного журналу урбаністичних студій «Місто: історія, культура, суспільство», координаторка проєктів ГО «Центр урбаністичних студій»
Тарас Грицюк – проєктний менеджер ГО «Інша Освіта»
Наталія Івчик – історикиня, доцентка кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету, голова правління Центру політики пам'яті «МНЕМОНІКА»
МИ / Команда проєкту
Максим Гон – історик, політолог, директор Центру політики пам'яті «МНЕМОНІКА»
Наталія Дерев'янко – історикиня, комунікаційниця Центру політики пам'яті «МНЕМОНІКА»
Олеся Бачинська – художниця, дизайнерка проєкту «СТЕЖКАМИ ПАМ'ЯТІ»
Артем Вишневський – режисер, сценарист, драматург, автор сценарію мальопису «Орнітофобія»
Юлія Антонова – дизайнерка, художниця мальопису «Орнітофобія»
Тимур Тимченко – оператор подкастів проєкту «СТЕЖКАМИ ПАМ'ЯТІ»
Навесні-влітку 2021 року ми провели серію публічних лекцій про події та пам'ять Другої світової війни на Волині розказану крізь досвід (недостатньо)помічених історією та істориками жертв: військовополонених, євреїв, ромів, волинських чехів, польських громад, острабайтер/ок, психічно хворих пацієнт/ок, жінок та жертв гендерно вмотивованого насильства... Про війну, що велася повсюдно, а не лише на полях бойових дій під зливою куль.
Лекторій
Як класифікувати тоталітарні режими, які їх фундаментальні ознаки? Що є тоталітаризм? Що таке «нацизм» у розрізі історичної науки? Яким чином низовий політичний рух прогресував до ідеологічного ядра тоталітарної держави Третього Рейху – націонал-соціалізму? Як та від чого потерпали люди, котрі опинились поза рамками ідеологічного прийняття? Врешті, чи була нацистська держава єдиною у своєму роді у ХХ ст.? Що це за дзеркальна сестра націонал-соціалістичної ідеології?
Про це в лекції історика Анатолія Подольського.
Про це в лекції історика Анатолія Подольського.
Ідеологія і практика націонал-соціалізму. Щодо питання брутального злочину тоталітарної держави проти людських спільнот у ХХ столітті
Анатолій Подольський
Чому важливо говорити про жертв війни, а не лише про її героїв? Відповідь на це питання буде представлена на прикладі історії нацистських таборів для радянських військовополонених на території Волині, біографій полонених червоноармійців, їх правового й соціального статусу в роки Другої світової війни та у повоєнний час. Доки існував Радянський Союз ці чоловіки й жінки жили з тавром «зрадника батьківщини» і до 1993 року перебували на обліку КДБ. Нині, коли відбулася реабілітація цих жертв нацизму, відкрилися архіви, багато питань все одно залишаються без відповіді й потребують сумлінної роботи науковців. Що відбувалося за колючим дротом шталагів? Де поховані загиблі в'язні? Скільки серед полонених червоноармійців було українців?
Про це в лекції історикині Тетяни Пастушенко.
Про це в лекції історикині Тетяни Пастушенко.
Радянські військовополонені. Що нам відомо і чому ми так мало про них знаємо?
Тетяна Пастушенко
Євреї - найбільша група жертв націонал-соціалістичного насильства в окупованій Україні. На прикладі подій у Західній Волині говоритимемо про способи реалізації Голокосту та стратегії виживання місцевих євреїв. Чи були спроби збройного спротиву зі сторони жертв? Хто такі місцеві винуватці Голокосту? Чому рятівників та помічників більше, аніж тих, кого офіційно визнали Праведниками народів світу? Які є джерела до історії Голокосту в Західній Волині і де їх шукати?
Відповіді на ці запитання – у лекції історика Андрія Усача.
Відповіді на ці запитання – у лекції історика Андрія Усача.
Усе скидалося на страшний сон: Голокост у Західній Волині, 1941-1944 роки
Андрій Усач
Що таке кілька сотень жертв на тлі інших кількох сотень тисяч жертв»? Часто така сумна логіка слугує відповіддю на запитання: навіщо пам'ятати про масову загибель меншини, яка була майже невидимою та ледве становила один відсоток від населення? Події на Волині у період Другої світової війни нагадували «війну всіх проти всіх», але наша колективна пам'ять схильна зберігати та оперувати хіба що найбільш масштабними та важливими для нас. Проте з-поміж сотень тисяч облич різних груп жертв є ті, які нам нині нагадують: без пам'яті про нас ваше знання про пекло тих часів не буде повним. Фахові історики це розуміють: як світ кожної людини є унікальним, так і доля кожної спільноти, особливо її трагічні сторінки, здатна принести нам нині особливий досвід. Якщо, звісно, ми захочемо його засвоїти.
Про те, чому історія переслідувань ромів – яка виглядає наче примітки на полях «великих історій» – насправді важлива, аби її пам'ятати, розповідає історико Михайло Тяглий.
Про те, чому історія переслідувань ромів – яка виглядає наче примітки на полях «великих історій» – насправді важлива, аби її пам'ятати, розповідає історико Михайло Тяглий.
Геноцид ромів на Волині: події та пам'ять про них на узбіччі "великих історій"
Михайло Тяглий
На Волині впродовж віків по сусідству проживали представники різних етнічних груп: українці, поляки, євреї, німці… і також чехи. Історія та історії чехів Волині губляться на тлі історій українських, єврейських, польських. Й напозір питань тут більше, аніж відповідей.
Хто вони - волинські чехи - і як опинилися на цих теренах? Чому волинські реемігранти називають добу між двома війнами "роками prosperity"? Як торкнулася громади чехів асиміляційна політика урядів Польщі? Як початок Другої світової війни вплинув на чеську екзистенцію на Волині? А чи волинські чехи брали участь у Русі опору? Як вижити чеху в жорсткому протистоянні окупаційного періоду і «чия правда»? Чому органи безпеки Чехословаччини (StB) вважали волинських чехів небезпечними?
На ці питання історикиня Світлана Шульга відповідає у своїй лекції.
Хто вони - волинські чехи - і як опинилися на цих теренах? Чому волинські реемігранти називають добу між двома війнами "роками prosperity"? Як торкнулася громади чехів асиміляційна політика урядів Польщі? Як початок Другої світової війни вплинув на чеську екзистенцію на Волині? А чи волинські чехи брали участь у Русі опору? Як вижити чеху в жорсткому протистоянні окупаційного періоду і «чия правда»? Чому органи безпеки Чехословаччини (StB) вважали волинських чехів небезпечними?
На ці питання історикиня Світлана Шульга відповідає у своїй лекції.
Зберегти життя і громаду: волинські чехи в роки Другої Світової війни
Світлана Шульга
Про те яким чином волинським полякам вдалося вижити в умовах нацистського та комуністичного тоталітарних режимів, кривавого міжетнічного протистояння з українцями в регіоні, про українсько-польський конфлікт 1943 року на Волині, про термінологічні дискусії щодо дефініції тих подій, оцінки кількості жертв з обох сторін, випадки взаємної допомоги та порятунку, про політичні цілі поляків в регіоні, їхні стратегії виживання та боротьби з українським націоналістичним підпіллям, співпрацю та взаємини з німецькою адміністрацією та радянськими партизанами розповідає історик Ярослав Борщик.
Польська меншина на Волині в роки ІІ Світової війни: політичні цілі та стратегії виживання
Ярослав Борщик
Населення України в період Другої світової війни, окрім важкого тягаря військових дій, пережило жорстокий окупаційний режим. Його складовою було вивезення і експлуатація людських ресурсів на користь Третього рейху. Після повернення додому, до Радянського Союзу, доля "східних робітни/ць" складалась по різному. Та спільним для всіх було неприйняття. Через цю травму багато героїв та героїнь тих страшних подій війни вимушені були викреслити із свого життя кілька років, а водночас і з історії України.
Як вивозили населення з території Рівненщини на примусові роботи до Третього рейху та його подальшій репатріації, якими були форми і методи вербування, динаміка та масштаби вивезення мешканців Рівненщини, їхній статевий та віковий склад, умови життя та праці, проблеми соціальної адаптації в Австрії та Німеччині, які були аспекти репатріації остарбайтерів та їхнє становище в умовах сталінського тоталітарного режиму - розповідає історикиня Віталіна Данильчук.
Як вивозили населення з території Рівненщини на примусові роботи до Третього рейху та його подальшій репатріації, якими були форми і методи вербування, динаміка та масштаби вивезення мешканців Рівненщини, їхній статевий та віковий склад, умови життя та праці, проблеми соціальної адаптації в Австрії та Німеччині, які були аспекти репатріації остарбайтерів та їхнє становище в умовах сталінського тоталітарного режиму - розповідає історикиня Віталіна Данильчук.
«Прощавай, мій рідний краю. Їдемо в неволю!...»: рівняни на примусових роботах у Німеччині
Віталіна Данильчук
Які форми насильства застосували нацисти та їхні поплічники до чоловіків і жінок? Які були особливості насильства над чоловіками й жінками в час Голокосту? Який був вплив цілеспрямованого насилля злочинців на виконання євреями та єврейками своїх гендерних ролей в умовах безпрецедентної екстреми. Про це - у лекції історикині Наталії Івчик.
Обриси ґендерного насильства в час Голокосту
Наталя Івчик
Екстермінація пацієнтів психіатричних клінік, будинків інвалідів, трудових колоній та їм подібних закритих закладів на території окупованої України розпочалась у 1941 році. За різними підрахунками нацисти вбили від 7 до 9 тисяч психічно хворих пацієнтів на українських теренах, а на окупованих радянських теренах загалом – від 17 до 20 тисяч. Про цей злочин було відомо дуже мало як під час війни, так і по її закінченні. Ця категорія жертв нацизму на довгі роки залишилася мовчазною, а її трагедія – не вивченою. В дев'ятій лекції лекторію «Стежками пам'яті» докторка історичних наук Гелінада Грінченко розповідає про непомічені сюжети геноциду психічно хворих на теренах окупованої німцями України.
Масові вбивства психічно хворих пацієнтів в Україні під час Другої світової війни: історія та пам'ять
Гелінада Грінченко
Нацистський геноцидальний план передбачав вбивство усіх євреїв, незалежно від статі і віку. Під час його реалізації і єврейські чоловіки, і жінки зазнали голоду, знущань і смерті. Однак саме жінки становили абсолютну більшість тих, хто пережив сексуальне насильство з боку нацистів, їхніх помічників, членів партизанських загонів та «звичайних» чоловіків в часи Голокосту. Воно мало різні форми і включало примусову оголеність, пошкодження геніталій, сексуальні тортури, зґвалтування, сексуальне рабство. Незважаючи на значний прогрес у студіях цього феномену, чимало його аспектів залишаються мало вивченими.
Чому сексуальне насильство під час Голокосту довго замовчували і заперечували? Які функції сексуального насильства під час Шоа? Чи можна його вважати зброєю геноциду євреїв? Якою була мотивація сексуальних нападників? Чи можна говорити про агентність постраждалих? Якими були наслідки насильства для жінок, їхніх близьких, знайомих і спільнот?
Відповіді на ці та інші питання - у лекції історикині Марти Гавришко.
Чому сексуальне насильство під час Голокосту довго замовчували і заперечували? Які функції сексуального насильства під час Шоа? Чи можна його вважати зброєю геноциду євреїв? Якою була мотивація сексуальних нападників? Чи можна говорити про агентність постраждалих? Якими були наслідки насильства для жінок, їхніх близьких, знайомих і спільнот?
Відповіді на ці та інші питання - у лекції історикині Марти Гавришко.
Тіло і влада: сексуальне насильство під час Голокосту
Марта Гавришко
Що таке темпорально-просторовий розлам і як до нього потрапила Волинь? Скільки окупацій зазнала ця земля? Ким бачили себе люди напередодні, впродовж та після Другої світової? Які «історичні рани» ятрилися війною? Чи існували такі стратегії виживання, що давали можливість залишатися людиною у просторі зла? Про чий та про який біль можна було говорити й згадувати, а про чий треба було мовчати? Відповіді на ці запитання - у лекції історикині Олени Стяжкіної.
Друга світова. Волиняни. Травма/и окупацій
Олена Стяжкіна
Серія подкастів про пам'ять Другої світової війни на Волині розказаної крізь досвід (не)помічених публічною історією учасників подій: військовополонених, євреїв, ромів, волинських чехів, польських громад, острабайтер/ок, психічнохворих пацієнт/ок, жінок... Запрошені мовці – провідні українські експерти у обраних темах.
ПОДКАСТИ
МАЛЬОПИС
«Орнітофобія» – історичний комікс про соціально-травматичний візерунок, що склався на Волині у час Другої світової війни та Голокосту
Центр політики пам'яті «МНЕМОНІКА» випустить у світ свій перший комікс, метою якого є створення простору для рефлексії та переосмислення Другої світової війни на локальному рівні.
Над коміксом працювали Артем Вишневський, режисер, сценарист та драматург з Рівного та художниця Юлія Антонова із Сєвєродонецька. Для Артема, Юлії та «МНЕМОНІКИ» це дебютний мальопис і перша співпраця.
Комікс створений на основі реальних задокументованих історій, які відбулися на території Західної Волині в часи Другої світової війни. Ці історії були висвітлені у мобільній виставці «Людяність над безоднею пекла» та в інших документальних проєктах «МНЕМОНІКИ».
«Орнітофобія» – фобія пов'язана зі страхом птахів, а також назва першого мальопису «МНЕМОНІКИ». Світ, змальований у творі, переносить нас в край охоплений війною між орнітами, птахоподібними істотами. На 40 сторінках коміксу ви дізнаєтесь події однієї доби, які, однак, зачепили безліч життів.
З допомогою «Орнітофобії» ми намагаємось створити простір для важливого обговорення та рефлексії того «спадку», що його лишила Друга світова війна жителькам і жителям Західної Волині.
Над коміксом працювали Артем Вишневський, режисер, сценарист та драматург з Рівного та художниця Юлія Антонова із Сєвєродонецька. Для Артема, Юлії та «МНЕМОНІКИ» це дебютний мальопис і перша співпраця.
Комікс створений на основі реальних задокументованих історій, які відбулися на території Західної Волині в часи Другої світової війни. Ці історії були висвітлені у мобільній виставці «Людяність над безоднею пекла» та в інших документальних проєктах «МНЕМОНІКИ».
«Орнітофобія» – фобія пов'язана зі страхом птахів, а також назва першого мальопису «МНЕМОНІКИ». Світ, змальований у творі, переносить нас в край охоплений війною між орнітами, птахоподібними істотами. На 40 сторінках коміксу ви дізнаєтесь події однієї доби, які, однак, зачепили безліч життів.
З допомогою «Орнітофобії» ми намагаємось створити простір для важливого обговорення та рефлексії того «спадку», що його лишила Друга світова війна жителькам і жителям Західної Волині.
Вдячний за можливість взяти участь у такому актуальному проекті, адже тогочасні події на заході України багато у чому перегукуються із сучасними у східних і південних її регіонах. Перефразувавши відомий вислів: будь-які збіги з реальними людьми і ситуаціями, хоча й випадкові, однак, на жаль, дуже ймовірні.
Стартова версія інтерактивної мапи репрезентує частину символічного простору м. Рівне: на ній відображені ті пам'ятники і пам'ятні знаки, котрими пошановано тих, хто брав участь у Другій світовій війні чи став її жертвами. Серед них – бійці Червоної армії, радянські партизани, представники націоналістичної течії руху Опору, воїни армії Л. Свободи, вбиті в час Голокосту. На мапі різними позначками означені ініціатори встановлення місць пам'яті – держави (СРСР, Україна) та неурядові організації.
За цим зразком у ході проєкту ми доповнюватимо мапу інформацією, яку будемо отримувати як від учасників школи, так і зацікавлених у темі регіональної пам'яті про Другу світову війну загалом. Географічні межі цієї мапи – Волинська та Рівненська області.
Сподіваємося, робота над нею створить майданчик взаємодії зацікавлених проблемою, а водночас дасть можливість визначити тенденції останніх десятиліть у пошануванні як учасників Другої світової війни, так і жертв з-поміж числа цивільного населення.
За цим зразком у ході проєкту ми доповнюватимо мапу інформацією, яку будемо отримувати як від учасників школи, так і зацікавлених у темі регіональної пам'яті про Другу світову війну загалом. Географічні межі цієї мапи – Волинська та Рівненська області.
Сподіваємося, робота над нею створить майданчик взаємодії зацікавлених проблемою, а водночас дасть можливість визначити тенденції останніх десятиліть у пошануванні як учасників Другої світової війни, так і жертв з-поміж числа цивільного населення.
МАПА
запропонувати
Дослідницька школа «Стежками пам'яті» буде проведена в два етапи. На першому ми познайомимо її учасників із теоретичними засадами політики пам'яті, формами комеморативних практик, інструментами впливу на громадську думку тощо. Завдяки отриманим знанням учасники школи реалізують дослідницькі проекти в місцях свого проживання, а ГО «Мнемоніка» забезпечить їм менторство в реалізації задуманого, зокрема – проведенні комемораційних заходів на місцях. Напрацьовані учасниками школи матеріали будуть представлені в час проведення другого її етапу та розміщені на віртуальній мапі. Створені в такий спосіб інструменти пам'яті в громадах, де проживають учасники заходу, сформують новий інструмент для реалізації цілей проекту після його завершення.
ШКОЛА
Галерея наших активностей та подорожей – презентацій продуктів проєкту – до громад і шкіл Рівненської та Волинської областей.
ГАЛЕРЕЯ АКТИВНОСТЕЙ
3.VII.2021
Київ
Київ
Запис подкастів про Другу світову війну на території Українського центру вивчення історії Голокосту
9.XI.2021
Презентація продуктів проєкту «СТЕЖКАМИ ПАМ'ЯТІ», присвячена 80-літтю пам'яті розстрілів рівненських євреїв в урочищі Сосонки
25.XI.2021
Презентація продуктів проєкту «СТЕЖКАМИ ПАМ'ЯТІ» на конференції «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії» Факультету історії, політології та міжнародних відносин РДГУ.
9.XII.2021
Презентація продуктів проєкту «СТЕЖКАМИ ПАМ'ЯТІ» в смт Гоща (Рівненська область)
28.XII.2021
Презентація продуктів проєкту «СТЕЖКАМИ ПАМ'ЯТІ» в місті Луцьк