Сьогодні у м. Рівному наш центр започаткував нову європейську практику пам’ятання про жертв нацизму – камені спотикання.
Рівне стало другим містом в Україні після Переяслав-Хмельницька, в якому встановили ці меморіальні знаки.
Ми заклали 5 каменів спотикання. Вони присвячені п’яттю невинним жертвам, яких вбили за те, ким вони були, що робили або ж відмовлялися робити.
Польську поетесу Зузанну Гінчанку та сім’ю євреїв Якова і Рахель Круликів нацисти вбили за їхнє єврейське походження.
Українця, Праведника народів світу Якова Сухенка вони стратили за допомогу євреям під час Голокосту.
Священник православної церкви Володимир Мисечко постраждав тому, що відмовився агітувати українців їхати на роботи до Райху.
Будь хто, незалежно від того, якою мовою він говорив чи до якого храму ходив – міг стати жертвою людиноненависницького режиму. Але найменше шансів вижити було у представників єврейського народу. Їх вбивали не за конкретні дії, а через те, ким вони народилися.