15074

Пам’ятник Олені Телізі на території Бабиного Яру став “жертвою” вандалізму

Увечері 17 березня невідомі облили червоною фарбою пам’ятник поетесі і громадській діячці Олені Телізі, який встановили наприкінці лютого на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

Детальніше про подію

1485426119-2904

Акт вандалізму у Биківні

Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» – місце, де з 2007 р. проводяться комеморативні практики до Дня пам`яті жертв політичних репресій. Їх на теренах колишнього СРСР – мільйони. Частина з безневинно убієнних (у т. ч. біля 2 тис. поляків) покояться у селищі Биківня.

Кількома днями раніше тут сталися акти вандалізму. Їх організатори й реалізатори наразі невідомі. Ми стали свідками злочинного замаху на пам`ять жертв тоталітаризму, тисяч людей, чиє життя обірвали кати Сталіна.

А відтак кваліфікувати те, що сталося на території «Биківнянських могил», інакше як акт вандалізму просто неможливо.

1485426115-1745 1485426115-4286 1485426115-5487 1485426116-1620 1485426116-1868 1485426116-6502 1485426118-4490 1485426119-1037 1485426119-2904 1485426119-4068

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2163374-bikivnanski-vandali-mali-namir-diskredituvati-oun-i-upa-cervak.html

13631682_1037419493002342_5350759788275847661_n (1)

13620991_261320774234013_8041160005787789045_n

Суспільство здатне забувати. З різних причин безпам’ятство стає реальністю. З поміж них – прозаїчна: плин років. А отже й зміна поколінь…

А ще змінюється архітектура міст. Багатоповерхові споруди поволі змінюють їх колишній «ландшафт». Т. зв. історичні частини міст опиняються в «тіні» висоток. А саме вони – старі вулички, старенькі й часто-густо занедбані будиночки, що знаходяться на них – зберігають пам’ять про минуле: про історію країни, міста і, зрозуміло, тих, хто на ній жив. Тих, хто свого часу був помітною постаттю серед містян і не дуже…

На тлі таких реалій цікавою і нестандартною є практика проведення свята вулиці. Таке в липні цього року відбулося в Рівному. Третій рік поспіль громадянська ініціатива зібрала сотні, мабуть, навіть, тисячі містян (захід тривав мало не впродовж дня) на вулиці Поштовій. Вона – вул. Поштова, – що губиться на тлі центральних магістралей Рівного зібрала тих, хто плекає минуле, не дає йому загубитися в «сутінках» історії Рівного. Цікава форма нагадування й пам’ятання! Цікава й корисна форма боротьби соціально активних рівнян з безпам’ятством…

13308402_250167925348826_3553644790510759993_o

У Коломиї відкрили меморіальну дошку Якову Оренштайну.

13235506_250168718682080_1077450752049724784_o
Яків Оренштайн серед усіх коломиян неукраїнського походження залишив для Галичини біля півтисячі найменувань різних книг для простолюду й інтелігенції. Саме за це його часто називають славетним галицьким просвітником єврейського роду.
На початку ХХ століття, коли українці не мали власної держави, коломийський видавець єврейського походження Яків Оренштайн наважився на видання української книжки, яка була б цікавою для широкого кола читачів. Зокрема, в серії «Загальна бібліотека» до початку 1915 р. було видано сто п’ятнадцять видань, доступних для простих людей. Уперше в цій серії вийшли українські переклади відомих європейських письменників та філософів, велика низка творів українських авторів.
12322582_250168245348794_8601435115638658179_o
9-мая-

Вітаємо з Днем пам’яті та примирення і Днем Перемоги!

D899DD4F-F7AB-498F-8AAC-E28ECF71B657_cx0_cy2_cw0_mw1024_s_n_r1

Вже вдруге, починаючи з минулого року, Україна на європейський лад відзначає День пам’яті і примирення. У цьому контексті в нас склалася нова комеморативна практика – 8 травня о 23.00 проводити заходи з нагоди вступу в силу Акту про капітуляцію нацистської Німеччини. А вже 9 травня відзначати День Перемоги.

Зважаючи на сучасні декомунізаційні процеси важливо не втратити особливе значення цього Дня для колективної пам’яті українців. Як стверджує відомий американський історик Т. Снайдер, Україна в першій половині ХХ ст. втратила стільки людських житті внаслідок того, що на її територіях одночасно перебувало два тоталітарних режими – нацистський і радянський.

Сьогоднішній День знаменує крах одного з них – того, людиноненависницького, якому немає аналогів у світовій історії. Адже саме він використав т. зв. індустріальний метод убивства (фабрики смерті, де позбавлено життя мільйони жертв з числа різних націй), силкувався реалізувати таку соціальну інженерію, яка мала призвести до стрімкого скорочення чисельності слов’янських націй тощо.

А тому поразка нацистської Німеччини – поза будь-яким сумнівом надважлива подія новітньої історії. Не в останню чергу завдяки Перемозі ми змогли вижити як нація і вберегти рештки своєї ідентичності. Зберегти задля того, щоб у 1991 р. віднайти в собі сили знову постати на політичній карті Європи як незалежна держава.

Центр студій політикипам’яті та публічної історії «Мнемоніка» вітає всіх зі святами – Днем пам’яті та примирення і Днем Перемоги!

831_651295544

Як подолати соціальну нерівність: «закон Кузнєца»

Сьогодні, 28 квітня 2016 р., у приміщенні Рівненського обласного краєзнавчого музею відбувся захід із нагоди 115 річниці з дня народження лауреата Нобелівської премії в галузі економіки – Саймона Сміта Кузнєца. Професійне становлення відомого економіста відбувалося в Україні. У 1910–1915 рр. Саймон Сміт навчався в Рівненському реальному училищі.

Ще донедавна про цього члена єврейської громади Рівного знали лише експерти. Повернення пам’яті про видатних представників етнічних меншин міста є важливою складовою декомунізаційного процесу. Адже це вагомий вклад у подолання амнезії тоталітарного минулого на пам’ять про полікультурне середовище міста у дорадянську епоху.

Чимало економічних ідей Саймона Сміта актуальні і для наших реалій. Його теза про те, що людина є головним економічним капіталом, сьогодні вже стала аксіомою для економістів. Більшість нинішніх лауреатів Нобелівської премії в галузі економіки є психологами, які вивчають саме поведінку людини, її цінності, стереотипи, спосіб мислення та контекст прийняття рішень.

Не менш вагоме значення мають і міркування Саймона Сміта з приводу соціальної нерівності, на яку так ратують сьогодні українці. При цьому більшість чомусь бачить порятунок у політичній стратегії «Робін Гуда» – держава повинна справедливо перерозподілити наявні доходи від багатих до бідних.

Згідно з «законом Кузнєца», проблема разючої соціальної нерівності виникає у тих країнах, які стають на шлях стрімкої модернізації. Водночас, вона менше проявляється у низькорозвинутих державах. Однак у цьому останньому випадку можемо вести мову хіба що про рівність більшості в бідності. Економічна ж модернізація держави майже завжди призводить до швидкого зростання соціальної нерівності. Проте ця тенденція не є катастрофічною. Пришвидшені темпи зростання економіки держави з часом призводять до вирівнювання ситуації і народ, вже на вищому щаблі достатку, досягає значної рівності в багатстві.

Теоретині погляди Саймона Сміта спонукають на такі висновки: шлях зростання багатства і подолання нерівності потрібно будувати не через соціалістичні програми перерозподілу статків від багатих до бідних («політику Робін Гуда»), а через економічні реформи, які забезпечать пришвидшене зростання ВВП держави. Адже в Україні не можна побудувати так популярну зараз шведську соціальну систему не досягши рівня економічного розвитку Швеції.

Kuznets_curve

Детальнішу інформацію про економічні погляди Саймона Сміта див. тут.

[robo-gallery id=”355″]

Петро Долганов

(член ГО ЦСПП “Мнемоніка”)

6641ae5-the-eternal-flame---armenian-genocide-memorial-in-yerevan_628x420

24 квітня – День пам’яті жертв геноциду вірмен

Сьогодні низка держав світу, які визнали масове вбивство вірмен 1915-1916 рр. у Османській імперії геноцидом, вшановує пам’ять жертв геноциду вірменського народу.

Україна поки що не належить до числа тих держав, які визнали геноцид вірмен на офіційному рівні, хоча у 2015 році у Верховній Раді України було зареєстровано Проект Постанови про визнання геноциду вірменського народу. Із низки політичних міркувань цю постанову так і не було прийнято (серед найвагоміших причин – небажання псувати відносини з Азербайджаном і Туреччиною, невизнання Голодомору 1932-1933 рр. актом геноциду офіційним Єреваном).

На території України меморіальні знаки жертвам геноциду вірмен встановлено в Ужгороді (міська рада якого своїм рішенням від 16.05.2015 р. офіційно визнала геноцид вірменського народу), Дніпропетровську, Кіровограді, Кам’янці-Подільському та Львові. У цих українських містах найчастіше відбуваються колективні практики вшанування пам’яті жертв геноциду вірмен.

____1636_729x547 0_ee729_42f8080b_XL

626735 (1) hachkar