13308402_250167925348826_3553644790510759993_o

У Коломиї відкрили меморіальну дошку Якову Оренштайну.

13235506_250168718682080_1077450752049724784_o
Яків Оренштайн серед усіх коломиян неукраїнського походження залишив для Галичини біля півтисячі найменувань різних книг для простолюду й інтелігенції. Саме за це його часто називають славетним галицьким просвітником єврейського роду.
На початку ХХ століття, коли українці не мали власної держави, коломийський видавець єврейського походження Яків Оренштайн наважився на видання української книжки, яка була б цікавою для широкого кола читачів. Зокрема, в серії «Загальна бібліотека» до початку 1915 р. було видано сто п’ятнадцять видань, доступних для простих людей. Уперше в цій серії вийшли українські переклади відомих європейських письменників та філософів, велика низка творів українських авторів.
12322582_250168245348794_8601435115638658179_o
Page1

Програма ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції “Політика вшанування пам’яті жертв геноцидів та масових убивств” (Рівне, 19-20 травня 2016 р.)

Page1

Програма конференції 2016

homo-soveticus1

ІРИНА ЗАХАРЧУК. СОВЄТСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ СТАЛІНСЬКОЇ ДОБИ: СОЦІАЛЬНІ ПРАКТИКИ, ЕМОЦІЙНИЙ РЕСУРС ТА ПРИВАТНИЙ ДОСВІД

З 1930-х років у СРСР утверджується нова модель суспільного устрою, іменована соціалізмом. Перед керівництвом держави постала проблема формування нової ідентичності, котра б органічно втілювала всі змістові коди «совєтськості» як ціннісного імперативу. Ідеологи соціалістичної системи розуміли, що нова ідентичність повинна спиратися на переконливу історичну генеалогію, слугувати знаряддям виховного впливу і найголовніше – бути співзвучною державним політичним амбіціям. Така ідентичність була сформована напередодні Другої світової війни, а її ідентифікаційні параметри стали підґрунтям для функціонування різних сфер тоталітарного мистецтва: літератури, кінематографа, живопису тощо.

Стаття має на меті дослідити політичні й соціокультурні технології, котрі застосовувала влада для переформатування історичної пам’яті, і впливу на колективну свідомість. Актуалізація такого підходу має значення ще й тому, що обрана стратегія влади започаткувала стійку систему міфотворочості, покликану надати  леґітимності репресивному режиму. Варто взяти до уваги, що розбудова інтерпретаційних моделей, пов’язаних з аналізом колективної ідентичності тоталітарного суспільства, має множинні вияви. Це передусім фундаментальні студії про морально-філософське й антропологічне підґрунтя тоталітарних режимів (Х. Арендт, З. Бжезінській), аналіз громадської думки й політичних настроїв тоталітарного соціуму (В. Гриневич, Л. Ґудков),  реконструкція культури повсякденності сталінської епохи (Ш. Фіцпатрік, Є. Добренко), оприявнення політики пам’яті в системі гуманітарної концепції влади (В. Гриневич, Я. Грицак, Ю. Шаповал, Т. Снайдер). У своєму дослідженні ми опиратимемось на інтердисциплінарні підходи для структуризації колективної ідентичності з установкою на паралелі між ментальною та інтелектуальною історією. Читати далі… “ІРИНА ЗАХАРЧУК. СОВЄТСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ СТАЛІНСЬКОЇ ДОБИ: СОЦІАЛЬНІ ПРАКТИКИ, ЕМОЦІЙНИЙ РЕСУРС ТА ПРИВАТНИЙ ДОСВІД”

9-мая-

Вітаємо з Днем пам’яті та примирення і Днем Перемоги!

D899DD4F-F7AB-498F-8AAC-E28ECF71B657_cx0_cy2_cw0_mw1024_s_n_r1

Вже вдруге, починаючи з минулого року, Україна на європейський лад відзначає День пам’яті і примирення. У цьому контексті в нас склалася нова комеморативна практика – 8 травня о 23.00 проводити заходи з нагоди вступу в силу Акту про капітуляцію нацистської Німеччини. А вже 9 травня відзначати День Перемоги.

Зважаючи на сучасні декомунізаційні процеси важливо не втратити особливе значення цього Дня для колективної пам’яті українців. Як стверджує відомий американський історик Т. Снайдер, Україна в першій половині ХХ ст. втратила стільки людських житті внаслідок того, що на її територіях одночасно перебувало два тоталітарних режими – нацистський і радянський.

Сьогоднішній День знаменує крах одного з них – того, людиноненависницького, якому немає аналогів у світовій історії. Адже саме він використав т. зв. індустріальний метод убивства (фабрики смерті, де позбавлено життя мільйони жертв з числа різних націй), силкувався реалізувати таку соціальну інженерію, яка мала призвести до стрімкого скорочення чисельності слов’янських націй тощо.

А тому поразка нацистської Німеччини – поза будь-яким сумнівом надважлива подія новітньої історії. Не в останню чергу завдяки Перемозі ми змогли вижити як нація і вберегти рештки своєї ідентичності. Зберегти задля того, щоб у 1991 р. віднайти в собі сили знову постати на політичній карті Європи як незалежна держава.

Центр студій політикипам’яті та публічної історії «Мнемоніка» вітає всіх зі святами – Днем пам’яті та примирення і Днем Перемоги!

3

Тези доповідей І Всеукраїнської наукової конференції «Політика пам’яті в теоретичному та практичному вимірах» (м. Рівне, 4 квітня 2014 р.)

ЗМІСТ

Читати далі… “Тези доповідей І Всеукраїнської наукової конференції «Політика пам’яті в теоретичному та практичному вимірах» (м. Рівне, 4 квітня 2014 р.)”