img01_r

У Рівному відбулася промо-зустріч “Поєднання через важку пам’ять”

16 квітня 2016 р. у рамках проекту «Поєднання через важку пам’ять» у Рівному відбулася промо-зустріч, на якій кожен міг висловити свої думки з приводу подій на Волині у 1943 р. Один із найвидатніших філософів сучасності Юрген Хабермас обстоює думку про те, що найважливішою функцією політичних інститутів сьогодні має стати формування відкритого простору для дискусії та діалогу навколо суперечливих соціальних проблем. В україно-польських взаєминах такою суперечливою проблемою є криваві події на Волині у 1943–1944 рр. У зв’язку з цим, проект, який спрямований на пошук тих поляків та українців, які рятували жертв, а не долучалися до злочинів воєнного часу, – є надзвичайно хорошою ініціативою.

Один із найвпливовіших польських публіцистів сучасності А.Міхнік якось написав статтю під назвою «Не сперечаймося про те, хто більше завинив». Саме акцентування уваги на проявах загальнолюдського гуманізму, а не безперервних війнах пам’яті навколо того, хто більше винен, є такою конструктивною ініціативою, яка здатна сформувати платформу для українсько-польського діалогу.

img03_r img10_r

Тому важливо аби ініціатива «Поєднання через важку пам’ять» не переросла для нас у нове «соціалістичне змагання» за те, у представників якої нації рятівників було більше – польської чи української (думка, яка вже почала ширитися в кулуарах рівненських краєзнавців). Адже ця кількість насправді не має принципового значення. Не могло бути польських чи українських проявів людяності в умовах масових убивств – був лише людський гуманізм, який перебуває за межами національних різниць.

Що ж стосується ставлення до волинських подій 1943–1944 рр. з боку політичного істеблішменту й творчої інтелігенції – повністю поділяю думку українського історика Я. Грицака: в інтерпретації цих подій сьогодні немає українського і польського бачення. Є лише ті, що хочуть досягти порозуміння і ті, хто чинить цьому спротив. І ці обидві візії однаковою мірою присутні як в Польщі, так і в Україні.

img05_r img16_r

Було б непогано щоб істеблішмент м. Рівне не тільки підтримував проекти на кшталт «Поєднання через важку пам’ять», але й виступав із власними ініціативами у відповідь. Можливо тоді м. Рівне почнуть розглядати у Польщі не лише місцем героїзації одного з ініціаторів етнічних чисток 1943–1944 рр. із українського боку (пам’ятник Климу Савуру), але й містом, яке готове зробити крок у відповідь задля міжнаціонального порозуміння навколо неоднозначних моментів спільного минулого.

Петро Долганов

(член Правління ГО “ЦСПП “Мнемоніка”)

One thought on “У Рівному відбулася промо-зустріч “Поєднання через важку пам’ять”

  1. Олександр Квітень 16, 2016 at 11:17 pm

    Події на Волині у 1943 року, як складові будь-яких історичних процесів мали свої причини, про які необхідно говорити на подібних заходах. Минулого року “Поєднання через важку пам’ять” презентували у краєзнавчому музеї. На жаль, цьогоріч у бібліотеці знову мова йшла, власне, про сам перебіг, а не його витоки та мотиви. Тому й не був до кінця. А нам справді цікаво було б проаналізувати політику “ревіндикації” на Холмщині і Волині 1937-1938 pp. та її наслідки для українсько-польських стосунків міжвоєнного часу. Тоді зрозумілішими будуть і події 1943-го. Давайте запропонуємо українському консульству в Любліні допомогти у цьому питанні.

Коментування вимкнено.