831_651295544

Як подолати соціальну нерівність: «закон Кузнєца»

Сьогодні, 28 квітня 2016 р., у приміщенні Рівненського обласного краєзнавчого музею відбувся захід із нагоди 115 річниці з дня народження лауреата Нобелівської премії в галузі економіки – Саймона Сміта Кузнєца. Професійне становлення відомого економіста відбувалося в Україні. У 1910–1915 рр. Саймон Сміт навчався в Рівненському реальному училищі.

Ще донедавна про цього члена єврейської громади Рівного знали лише експерти. Повернення пам’яті про видатних представників етнічних меншин міста є важливою складовою декомунізаційного процесу. Адже це вагомий вклад у подолання амнезії тоталітарного минулого на пам’ять про полікультурне середовище міста у дорадянську епоху.

Чимало економічних ідей Саймона Сміта актуальні і для наших реалій. Його теза про те, що людина є головним економічним капіталом, сьогодні вже стала аксіомою для економістів. Більшість нинішніх лауреатів Нобелівської премії в галузі економіки є психологами, які вивчають саме поведінку людини, її цінності, стереотипи, спосіб мислення та контекст прийняття рішень.

Не менш вагоме значення мають і міркування Саймона Сміта з приводу соціальної нерівності, на яку так ратують сьогодні українці. При цьому більшість чомусь бачить порятунок у політичній стратегії «Робін Гуда» – держава повинна справедливо перерозподілити наявні доходи від багатих до бідних.

Згідно з «законом Кузнєца», проблема разючої соціальної нерівності виникає у тих країнах, які стають на шлях стрімкої модернізації. Водночас, вона менше проявляється у низькорозвинутих державах. Однак у цьому останньому випадку можемо вести мову хіба що про рівність більшості в бідності. Економічна ж модернізація держави майже завжди призводить до швидкого зростання соціальної нерівності. Проте ця тенденція не є катастрофічною. Пришвидшені темпи зростання економіки держави з часом призводять до вирівнювання ситуації і народ, вже на вищому щаблі достатку, досягає значної рівності в багатстві.

Теоретині погляди Саймона Сміта спонукають на такі висновки: шлях зростання багатства і подолання нерівності потрібно будувати не через соціалістичні програми перерозподілу статків від багатих до бідних («політику Робін Гуда»), а через економічні реформи, які забезпечать пришвидшене зростання ВВП держави. Адже в Україні не можна побудувати так популярну зараз шведську соціальну систему не досягши рівня економічного розвитку Швеції.

Kuznets_curve

Детальнішу інформацію про економічні погляди Саймона Сміта див. тут.

[robo-gallery id=”355″]

Петро Долганов

(член ГО ЦСПП “Мнемоніка”)

6641ae5-the-eternal-flame---armenian-genocide-memorial-in-yerevan_628x420

24 квітня – День пам’яті жертв геноциду вірмен

Сьогодні низка держав світу, які визнали масове вбивство вірмен 1915-1916 рр. у Османській імперії геноцидом, вшановує пам’ять жертв геноциду вірменського народу.

Україна поки що не належить до числа тих держав, які визнали геноцид вірмен на офіційному рівні, хоча у 2015 році у Верховній Раді України було зареєстровано Проект Постанови про визнання геноциду вірменського народу. Із низки політичних міркувань цю постанову так і не було прийнято (серед найвагоміших причин – небажання псувати відносини з Азербайджаном і Туреччиною, невизнання Голодомору 1932-1933 рр. актом геноциду офіційним Єреваном).

На території України меморіальні знаки жертвам геноциду вірмен встановлено в Ужгороді (міська рада якого своїм рішенням від 16.05.2015 р. офіційно визнала геноцид вірменського народу), Дніпропетровську, Кіровограді, Кам’янці-Подільському та Львові. У цих українських містах найчастіше відбуваються колективні практики вшанування пам’яті жертв геноциду вірмен.

____1636_729x547 0_ee729_42f8080b_XL

626735 (1) hachkar

img_2356

Тези доповідей ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Політика пам’яті в теоретичному та практичному вимірах» (м. Рівне, 12 березня 2015 р.)

ЗМІСТ

Читати далі… “Тези доповідей ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Політика пам’яті в теоретичному та практичному вимірах» (м. Рівне, 12 березня 2015 р.)”

IMG_5091

Конференція “Політика вшанування пам’яті жертв геноцидів та масових убивств” (Рівне, 19-20 травня 2016 р.)

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас на Всеукраїнську конференцію “Політика вшанування пам’яті жертв геноцидів та масових убивств”, яка відбудеться 19-20 травня 2016 р. у м. Рівне (конференц-зала готелю Оптіма, вул. Словацького, 9).

У заході візьмуть участь представники Українського інституту національної пам’яті, Інституту історії України НАН України, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Державної установи «Енциклопедичне видавництво», Української асоціації усної історії, а також експерти у сфері історичної політики з понад 10-ти областей України.

 На конференції обговорюватимуться такі проблеми:

  1. Проблема вшанування пам’яті жертв геноцидів та масових убивств в умовах тоталітарних / авторитарних режимів.
  2. Пам’ять про жертв геноцидів та масових убивств у перехідних суспільствах.
  3. Політика вшанування пам’яті жертв геноцидів в умовах демократії.
  4. Пам’ять про жертв масових убивств у концепції історичної культури.

ПРОГРАМУ КОНФЕРЕНЦІЇ МОЖНА ЗНАЙТИ ЗА АДРЕСОЮ: http://mnemonika.org.ua/2016/05/14/program_2016/

13000172_10209273992236229_2969474220361317226_n

Презентація проекту “Відродження полікультурності у меморіальному просторі Рівного”

20 квітня 2016 р. відбулася презентація проекту “Відродження полікультурності у меморіальному просторі Рівного”. Проект має на меті привернути увагу міської громади до проблеми подолання амнезії тоталітарного минулого на пам’ять про етнічні меншини, які мешкали в м. Рівне ще напередодні Другої світової війни (євреї, поляки, чехи, німці).

Без відродження цієї пам’яті, подолання тоталітарного спадку в рамках процесу “декомунізації” буде незавершеним та неповним. Адже репресивна політика СРСР була спрямована на стирання всіх слідів про полікультурне минуле міст України та надання їм виключно радянсько-українського однорідного обличчя.

12994570_10209274010116676_9072363697674641571_n 13000102_10209274006436584_7837892727373972160_n

Проект реалізовуватиметься ГО “ЦСПП “Мнемоніка” за підтримки Фонду імені Рози Люксембург протягом 2016 року. Він передбачатиме здійснення таких заходів:

– проведення Всеукраїнської наукової конференції “Політика вшанування пам’яті жертв геноцидів та масових убивств” (19–20 травня 2016 р.);

– створення документального фільму “Голокост у Рівному”;

– створення електронної карти місць пам’яті “Віртуальне Рівне”;

– створення музейної експозиції “Полікультурне Рівне”;

– меморіалізація жертв Голокосту з використанням німецького інструменту “камені спотикання”.

13015462_10209273997036349_2513751654354296569_n

У промо-зустрічі взяли участь представники місцевої влади, Державного архіву Рівненської області, Рівненського обласного краєзнавчого музею, Рівненського державного гуманітарного університету, польського та єврейського культурних товариств, інших громадських організацій м. Рівне.

Завантажити презентацію проекту можна тут.

Георгий Касьянов. К десятилетию Украинского института национальной памяти (2006 – 2016)

Предлагаемый далее текст является фрагментом более широкого исследования, посвященного исторической политике в Украине в конце 1980-х – начале 2000-х, готовящегося к публикации в издании «Лаурус».

xum3115gbdaawep3vk8o

ІРИНА ЗАХАРЧУК. ПАЛІМПСЕСТИ ТОТАЛІТАРИЗМУ

Стаття присвячена методологічним аспектам аналізу культурних практик тоталітаризму. Головну увагу зосереджено на проблемах ревізії пам’яті, адресата нової історії літератури, перебудови інтерпретаційних засад при осмисленні совєтської спадщини.

Ключові слова: пам’ять, жертва, війна, стереотипи культури, інтелектуальне життя.Stattja (1)